тренінг «Травмопедагогіка для українських шкіл». День 3
День третій тренінгу « Травмо-інформована педагогіка:форми й методи роботи в українській школі» від #травмапедагогiка2025.
Сьогодні ми дізналися, що травмапедагогіка -це напрям у педагогіці, який зосереджується на роботі з дітьми та молоддю, які пережили психотравмуючі події. Це стосується нас з вами, наших дітей, які переживають жахіття війни. А ще це для тих, хто не на словах знає про насильство, смерть близьких, занедбаність, біженство, втрати, сирітство тощо.
Наша основна мета, як вчителів -це допомогти дитині відновити внутрішнє відчуття безпеки, стабільності, довіри до дорослих і себе, а також підтримати її емоційний, психічний і соціальний розвиток. Наші чудові тренери ознайомили нас з основними принципами травмапедагогіки:
1. Безпека — створення стабільного, передбачуваного середовища.
2. Сталі стосунки — постійна присутність турботливого дорослого, що формує довіру.
3. Розуміння поведінки через призму травми — дитина не «погана», вона реагує на біль.
4. Саморегуляція — розвиток здатності справлятися з емоціями.
5. Підтримка автономії — поступове повернення контролю дитині.
6. Розвиток ресурсів — пошук сильних сторін, що допомагають долати труднощі.
Усі ці знання ми зможемо використовувати у школах (особливо в кризових регіонах); у дитячих будинках, інтернатах; у роботі з ВПО, дітьми з досвідом насильства; у громадах, що постраждали від війни. Ми зможемо допомогти врятувати українську освіту в ці надскладні часи.
Висновки третього дня навчання ( екватор):
- Активне навчання та успішність можуть виникнути тільки при довірливих стосунках між учителем та здобувачем освіти.
- Вища мотивація до навчання сформується завдяки емоційному звʼязку між учителем та учнем.
- Відчуття безпеки існуватиме лише завдяки стабільним взаєминам.
- Психологічне благополуччя учнів залежить від безпечної комунікації учасників освітнього процесу. Дякуємо #Обʼєднання «Агенція розвитку освітньої політики за чудові тренінгові заняття, методики, інструменти, гумор і професіоналізм.
